Спалювання сухих рослинних залишків стало для мешканців району та громад, зокрема, настільки звичним, що практично не звертається увага на те, якої шкоди ці дії завдають довкіллю, життю та здоров’ю людей.
При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється більше восьми кілограмів мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, важкі метали та безліч канцерогенних сполук. З димом у повітря надходять діоксини – одні з найотруйніших для нашого організму речовин. Суттєво посилює забруднення атмосфери різноманітне сміття, яке горить разом з сухою травою та опалим листям. При згорянні поліетиленового пакету, в повітря вивільняється близько 70 різноманітних хімічних сполук , більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною кашлю та різних захворювань верхніх дихальних шляхів. Дим від горіння пластикового сміття містить канцерогенні речовини. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко.
Під час спалювання рослинних залишків і спричинених ними пожеж страждає велика кількість диких тварин та інших живих організмів. Після втрати середовища існування птахи надовго покидають цю місцевість.
При спалюванні рослинності, зокрема опалого листя, гине безліч дрібних ссавців, комах та молюсків, які не здатні врятуватися через свою малорухливість. Хтось з них згорає, хтось задихається від їдкого диму, а повторне заселення випаленої території відбувається дуже повільно й триває не один рік, залежно від її площі.
Призводячи до серйозних порушень стану навколишнього природного середовища, випалювання завдає непоправної шкоди здоров’ю населення. Внаслідок цього за останні роки відбувається катастрофічне поширення ракових захворювань, хвороб легенів, різного роду алергій.
До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до їх складу яких входять формальдегіди, які можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.
Дим від вогнищ у туманні дні може утворювати смог і надовго зависати у повітрі. Попадаючи в легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.
Особливо небезпечним є вплив диму на організм дітей.
Окрім безпосередньої загрози для здоров'я , спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди, як руйнація ґрунтового шару, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, речовини, необхідні для розвитку рослин, повертаються в ґрунт. При згорянні утворюється зола, яка є не найкращим добривом. Більше того, щорічне спалювання листя спричиняє виснаження ґрунту та, як наслідок, зменшення врожайності.
З тліючого без доступу кисню листя виділяється бензпірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання.
На присадибних ділянках рослини нерідко окроплюють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згоранні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми окроплюємо від колорадського жука.
Стаття 77-1 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за самовільне спалювання листів у парках, скверах без дозволу органів державного контролю в області охорони навколишнього природного середовища або з порушенням такого дозволу. Така діяльність спричиняє накладення штрафу на винних громадян – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів ( 170 - 340 грн.), а на посадових осіб -від п’ятдесяти до семидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 850- 1190 грн.).
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про рослинний світ», відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об’єктів рослинного світу, порушенні вимог охорони умов місць зростання об’єктів рослинного світу.
З огляду на викладене, громадянам слід замислитись, чи варто випалювати суху траву, спалювати бур’ян, картоплиння, опале листя тощо, перетворюючи родючі землі навколо нас на попелище, наносячи шкоду навколишньому природному середовищу, собі й оточуючим, своїм нащадкам та державі.
Міським головою створена комісія в складі представників ради та відповідних служб району, яка буде виявляти порушників та притягувати їх до адміністративної відповідальності.
Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни спалюють картоплиння, листя, сміття тощо, то можете звернутися у відділ благоустрою та житлово-комунального господарства міської ради особисто або повідомити про це за телефоном 3-12-99.
Начальник Баранівського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області Юрій Козир