Презентація міського голови

На світі безліч стежок та доріг,

Та краще місця, де родивсь, немає.

Приїдь, ступи на батьківський поріг,

Земля Баранівська тебе чекає…

Анатолій Душко

Щиро вітаю Вас на сторінках веб-сайту Баранівки – міста, розташованого на межі зеленого Полісся  та золотого Поділля. Ми горді з того, що живемо в краю, який оспівала у своїй «Лісовій пісні» Леся Українка. Пишаємося своїм історичним минулим і білосніжним фарфором, відомим далеко за межами України.

У наш час інформаційні технології скорочують віддалі між людьми, відкривають можливості для налагодження співпраці, реалізації успішних спільних проектів. Також це добра нагода ознайомитися з Баранівкою, її минулим і сьогоденням.

Ми живемо й працюємо в чудовому місті, яке у свій час було неофіційною столицею української порцеляни. Уперше Баранівка згадується у Литовській метриці з березня 1565 року як поселення, що входило до складу Великого князівства Литовського. Однак ще задовго до документальних свідчень про Баранівку на її території жили люди. Археологи виявили тут залишки стоянки епохи кам’яного віку.

Визначальний вплив на подальший розвиток Баранівки мав 1802 рік, коли на березі Случі місцеві селяни випадково виявили  каолін – спеціальний сорт глини, з якого в Китаї виготовлявся найтонший фарфор. Невдовзі тут був заснований найстаріший в Україні фарфоровий завод. Упродовж ХІХ століття це підприємство залишалося єдиним у всій Російській імперії, де виготовлялася порцеляна за справжньою китайською технологією.

Найбільший свій розвиток Баранівка отримала у ХХ столітті. Цьому сприяло те, що у 1923 році вона стала районним центром. У 1938 році нашому населеному пункту було надано статус селища, а 17 травня 2001 року – міста.

Як і колись, головною окрасою Баранівки є працьовиті, доброзичливі, щирі люди. Тут народилися, жили й працювали кавалер трьох орденів Слави К.П.Тищик, генерал І.В.Степанюк, Герой Соціалістичної Праці В.Ю.Шморгун, композитор А.М.Пашкевич, учасник Олімпійських ігор О.В.Дем’янюк та багато інших. У Жабориці, яка в минулому була невеличким селом на березі р. Случ, а тепер стала мікрорайоном міста, не раз бувала Леся Українка. Саме тут вона вперше почула перекази про лісових мавок. І сьогодні плакучі верби над річкою нагадують про велику поетесу, а серед благодатної краси довколишніх мальовничих краєвидів оживають легендарні сторінки «Лісової пісні».

Баранівка має своє, не схоже на інші населені пункти, обличчя. Упорядковані місця відпочинку, барвиста ілюмінація центральних вулиць, широка мережа торговельних та побутових підприємств, розмаїтий асортимент фарфорових виробів – усе це робить місто по-справжньому затишним і комфортним.

Баранівська міська рада будує свою діяльність на принципах відкритості та прозорості. Тож сподіваюся, що на офіційному веб-сайті ви зможете знайти вичерпну інформацію про роботу ради, її виконавчого комітету, установ та підприємств комунальної власності.

Щиро бажаю Баранівці, усім її мешканцям щасливої долі й нових досягнень. Вірю в прекрасне майбутнє нашого міста, День народження якого (21 вересня) осяяний Різдвом Пресвятої Богородиці.

Запрошую всіх познайомитися з нашим містом і його людьми. Упевнений: Ваш візит до Баранівки – віртуальний чи реальний – буде цікавим та корисним.

З повагою

Анатолій Душко,

міський голова